- рухливий
- —————————————————————————————рухли́вийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
рухливий — а, е. 1) Який перебуває в русі. || Здатний до руху. || Який рухається завдяки своїй будові (про пристрій, механізм і т. ін.). || Який рухається під дією чого небудь. 2) Повний життєвої сили, енергії, зі швидкими, легкими рухами; жвавий. || Який… … Український тлумачний словник
рухливий — [рухли/вией] м. (на) вому/ в ім, мн. в і … Орфоепічний словник української мови
рухливий — I 1) (про людину повний життєвої сили, енергії, здатний швидко рухатися), жвавий, моторний, швидкий, меткий, проворний, прудкий, верткий, в юнкий, вертлявий, вертливий, легкий, спритний, повороткий, крутливий, ворухливий, ворухкий, ворушкий,… … Словник синонімів української мови
ліричний — а, е. 1) Стос. до лірики (у 1 знач.). || Який є об єктом опису в ліриці. || Який є лірикою. 2) Емоційно забарвлений, хвилюючий. •• Ліри/чний ві/дступ а) пройнята ліризмом частина художнього твору, яка не має безпосереднього зв язку з послідовним… … Український тлумачний словник
жвавий — I 1) (про очі, погляд, обличчя який часто змінює свій вираз), рухливий; швидкий, меткий, прудкий 2) (який відбувається, здійснюється особливо активно; який інтенсивно виявляється), бадьорий II ▶ див. рухливий I, 1), швидкий I, 1), швидкий I, 2) … Словник синонімів української мови
швидкий — I 1) (про дії, рухи, темп тощо який вирізняється великою швидкістю, інтенсивністю, частотою), стрімкий, стрімливий, прудкий, хуткий, шпаркий, бурхливий, невпинний, шалений; поспішний, спішний, поспішливий, квапливий, поквапливий, поквапний,… … Словник синонімів української мови
верткий — а/, е/. 1) Дуже рухливий, спритний, в юнкий. || Який легко і швидко може повертатися в різні боки, маневрувати. 2) перен. Який легко вміє виходити із складного становища … Український тлумачний словник
вертлявий — а, е. Дуже, занадто рухливий … Український тлумачний словник
високоманевровий — а, е. 1) Який ведеться із застосуванням стрімкого маневру. 2) Здатний швидко змінювати напрямок руху, місце розташування, рухливий. 3) Придатний для виконання різних робочих операцій; багатоцільовий … Український тлумачний словник
ворухкий — а/, е/, розм., рідко. Те саме, що рухливий … Український тлумачний словник